Чи варто годувати кашами Бівер Йорк Тер'єра?

ВАРІТЬ СОБАЦІ КАШІ ВОНИ ДУЖЕ КРИСНІ❗
З такими рекомендаціями "добрих людей" стикаються багато власників, які годують своїх вихованців натуральною їжею (сирою або відвареною).

Необізнані і безграмотні люди певних професій, свої рекомендації обгрунтовують важливістю додавання у їжу круп тим, що постійне вживання м'яса, може викликати у організмі хижака білкове перенасичення.
Ці твердження не відповідають фізіології і біології живих істот, не мають ніяких фундаментальних підтверджень, і грунтуються лише на незнанні фізіології, біології і анатомії живих істот.

У хижака, яким є псові, тобто наші з вами улюбленці, з білково-жировим обміном речовин на видотиповому харчуванні такого явища, як "білкове перннасичення" бути не може фізіологічно. Хижак у природі полює на птахів, менших і повільніших за себе тварин, крупних тварин, які можуть зайти на його територію проживання. Тому ці міфи, які створюються не мають не те що підтверджень, вони абсолютно безглузді і показують низку кваліфікацію певних людей і їх обмежені знання у особливості роботи ШКТ хижаків.

То ж давайте розберемося у цьому питанні.
Пройшовши великий шлях одомашнення, організм собаки зазнав деяких еволюційних змін, а саме вони мають більше копій гена Амілази, ніж у їхнього прямого предка -вовка. Завдяки цьому, одомашнена собака має змогу краще засвоювати крохмаль, але все ж його засвоєння відбувається не повністю.
Наприклад, у людини та інших всеїдних, амілаза виробляється в слині і починає розщеплення вуглеводів і крохмалю до потрапляння їжі в шлунок. Розщеплення вуглеводів починається з ротової порожнині.
Шлунково-кишковий тракт всеїдних набагато довший ніж у хижаків, що і дозволяє максимально засвоювати вуглеводи.
У собак же, обробка і розщеплення вуглеводів відбувається лише у шлунку соляною кислотою, а засвоєння вуглеводів починається тільки у 12-ти Палій кишці. Цей процес обумовлений тим, що Амілаза виробляється підшлунковою залозою, і в досить обмеженій кількості, оскільки еволюційно, вона не відіграє основну роль у травленні видотипової їжі хижака, тому присутня у ШКТ у досить обмеженій кількості.

Харчовий клубок, пройшовши через короткий ШКТ псових(пристосований для перетравлення білків і жирів тваринного походження) не встигає добре підготуватися, обробитися ферментами і засвоїться. Як наслідок, насичена вуглеводами їжа, індивідуально, буде викликати здуття тонкого кишківника, утворення газів, бурчання у животі, підпирання діафрагми, поверхневе дихання тощо.
Наслідком таких не фізіологічних процесів у організмі тваринки - неспецифічні зміни у роботі органів травної системи, такі як:
👉передавлювання жовчних і панкреатичних протоків - наслідок : застій жовчі, дискенезія жовчовивідних протоків, холестаз, жовчокам'яна хвороба. Дехто з "недумаючих медпрацівників", запропонує видалити жовчний міхур, і запевнить в тому, що "немає органу-немає проблеми". Але це зовсім не так. Бо у організмі немає зайвих органів і таку пропозицію може зробити лише та людина, яка не розуміє, що бореться вона програє боротьбу з симптомами, і немає належних знань, для пошуку і не запобігангю причини процесу змін. І більшість людей погоджуються на операцію, не розуміючи того, що орган, який пропонують видалити, не зламався, а лише має певні небажані зміни, пов'язані з неправильно збалансованим харчуванням;
👉Обмежене виділення ферментів призведе до збою і обробці самої їжі, адже недофеоментована їжа, потрапляючи у кишківника бродить і теж доставляє живій істоті певні незручності і страждання;
👉 Найболючішим для улюбленця будуть спазми жовчовивідних і панкреатичних протоків. Відбувається це тоді, коли їжа потрапляє у 12-ти палу кишку, а жовч не може виділитися назовні з жовчного міхура, бо сфінктер Одді не може відкритися через здуття кішківника, у якому бродить іжа з попереднього прийому. Спазми у свого улюбленця кожен власник може розпізнати самостійно.

Під час спазмів улюбленець може вигинати спину, неспецифічною скручуваттся, ставати у позу"лева"- на лікті і піднімати вгору таз. Також може бути безпідставне скуління, дратівливість, дезорієнтація у просторі, завмирання улюбленця на одному місті, "скляний погляд" і т.ін.
Після того, як проходить спазм проток, улюбленець повертається до звичного життя. Дехто може накидатися на їжу, воду, смаколики, почати активно рухатися і радіти, від позбавлення страшного боль, який виникає під час протокових спазмів.

Який висновок можна зробити з цього?

Собаки можуть засвоювати вуглеводи в невеликих кількостях. Каші не мають містити глютен - клейковину, яка буде склеювати ворсинки тонкого кішківника, тим самим викликати гіперперистальтику, спазми кішківника і пронос задля позбавлення неперетравленої їжі.
Гречана крупа, бурий рис, пшоно, кукурудзная крупа, амарант, кіноа, не містиять глютену, вони можуть використовуватися для вживання у їжу псовим, але у невеликій кількості. Найкоректніше їх засвоєння відбудеться у поєднанні з овочами і жиром, а не з м'ясом. Так само, як і засвоєння м'яса/риби- тваринного білка буде для організму улюбленця максимальним у поєднанні з клітковиною-овочами і жирами.

Доказом того, що каши не засвоюються організмом у поєднанні з білком- Ви побачите значну кількість випорожнень після харчування кашами. Так само відбувається і з сухими раціонами, які мають у своєму складі мікс білки+жири+вуглеводи+клітковина. "Вихід" від корму буде набагато більший ніж вихід на натуральному харчуванні.

Ця еволюційна особливість організму псових до поверхневого засвоєння вуглеводів, допомагає виживати в умовах дефіциту м'ясних продуктів. Скільки у такому "екстремальному режимі" їх ШКТ може перетравлювати харчові продукти без шкоди для їх же здоров'я, залежить від міцності організму і пристосувальних якостей конкретної тварини.

Отже, каши, не є необхідним елементом харчування собак-псових-хижаків.

У наш час, у продажу можна знайти великий асортимент різноманітних м'ясних продуктів, які може придбати власник для одного свого улюбленця, для його максимально видотипового харчування і відповідно, для міцного здоров'я і запобіганню збоїв у роботі травної системи улюбленця.

Рекомендації по харчуванню, власник завжди може отримати у людини, яка досить досконало знає як працює організм псових, або вивчити це самостійно, задля збереження міцного здоров'я свого улюбленця.

Автор Наталія Вітер-Цариковська.
При поширенні прошу вказувати авторство